Всупереч страхам. Як навчитись жити сміливо.
Всупереч страхам
Як навчитись жити сміливо
Коли страхи керують життям…
Скільки всього ми могли б зробити, отримати, досягти, реалізувати, якби не страх, що не вийде, не вистачить сил — та й куди нам, з нашими здібностями…
Багато людей кожного дня борються із різними страхами. Нам хочеться змінити роботу, зізнатися комусь у коханні, виступити проти очевидної несправедливості, але нас зупиняє внутрішній голос, який говорить, що в цьому немає сенсу. Він переконує, що ми не здатні створити життя, про яке мріємо. Одні називають це страхом, інші використовують слова «тривога», «стрес», «дискомфорт».
Неважливо, як ми це назвемо, алгоритм від цього не змінюється: хочеться змін, але страхи й переживання заважають діяти й заводять у глухий кут.
«Я впевнена, що ми неправильно ставимося до страхів. Ми розглядаємо їх як щось негативне й намагаємося позбутися, як тільки вони виникають. Натомість нам варто прийняти їх як частину процесу змін і почати практикувати сміливість. Це допоможе розвинути емоційну витривалість, щоби мати сили слідувати за великою мрією і змінити життя.» — Kate Swoboda, коуч, автор книги «Звичка сміливості. Як прийняти свої страхи, відпустити минуле та жити сміливо»(«The Courage Habit: How to Accept Your Fears, Release the Past, and Live Your Courageous Life»)
Сміливість як звичка
Сміливість часто вважають вродженою рисою характеру. Насправді ж, ми можемо навчитися застосовувати її в разі зіткнення з важкими ситуаціями — а значить, поступово зробити своєю звичкою.
Коли мова заходить про звички, ми зазвичай уявляємо собі дії на кшталт чищення зубів або спорту. Але сюди ж належать і наші поведінкові реакції, що виникають у відповідь на емоції. Для багатьох людей природно реагувати на неприємності, відштовхуючись виключно від почуття страху.
Коли ми відчуваємо напругу, мозок шукає найшвидший і ефективний спосіб його позбутися. У підсумку ми починаємо покладатися на рішення, які в минулому допомогли нам швидко знизити стрес. Такими реакціями є прокрастинація, що виникає, коли ми сумніваємося у своїх силах, і перфекціонізм, який зрештою призводить до вигорання.
Страх — невіддільний елемент життя.
Налаштуйтесь працювати разом із ним, а не проти нього.
Наш мозок любить передбачуваність. Він запрограмований нагороджувати нас за вибір знайомих реакцій та моделей поведінки. Коли ви відмовляєтеся від мрії (невідоме) і натомість вибираєте щось звичне — а, отже, безпечне, мозок розслабляється і «винагороджує» вас за це (наприклад, відчуттям спокою).
Але є й інші способи впоратися зі страхом, які не вимагають відмови від справжніх бажань і цілей. Суть у тому, щоби співпрацювати разом зі страхом, а не проти нього.
4 стратегії, які допоможуть зробити крок назустріч сміливості:
Спостерігайте за тілом
Пітніють долоні, неприємні відчуття в животі, відчуття загального дискомфорту — це тілесні ознаки страху. Потрібно навчитися вчасно розпізнавати те, що тіло входить у «режим страху», і працювати з почуттями.
У цьому допомагають практики медитації — сфокусоване дихання і «сканування» тіла. Відстежуйте відчуття в тілі без спроби їх змінити або засудити себе за них. Це дозволить почувати себе вільніше, допоможе навчитися краще розпізнавати джерела страху й не відходити від своїх цілей.
Якщо практики усвідомленості вам не підходять, спробуйте танці, біг, йогу, розтяжку, походи. Почніть дарувати тілу більше задоволення і приймати відчуття, які виникають у ньому. Це допоможе вам вчасно розпізнавати тривожні сигнали.
Прийміть внутрішнього критика
У багатьох із нас живе критик, який раз у раз дезінформує нас про наші здібності й переконує, що ми приречені на провал. Часто ми навіть не віддаємо собі звіту в тому, що чуємо його голос. Якщо ж ми його помічаємо, то намагаємося приглушити або позбутися від нього. Ми можемо ігнорувати його чи, навпаки, намагатися зробити все ідеально, щоби йому ні до чого було причепитися.
Схоже: “Синдром самозванця”. Як повірити в себе й перестати сумніватися
Такий підхід дає тимчасове полегшення, але не допомагає позбутися від критика, та це й неможливо. Правильніше — почати сприймати цей голос як ту частину себе, яка намагається привернути нашу увагу, і навчитися її слухати.
Якщо ми навчимося нейтрально ставитися до внутрішнього критика — без потреби ігнорувати його слова або беззаперечно вірити їм — то займемо більш виграшну позицію і зможемо побачити важливі речі. Ведення щоденника емоцій, робота з психологом допоможе зрозуміти походження критичних думок і отримати корисну інформацію, не потрапивши в полон критики.
Перепишіть негативні сценарії
Ми робимо висновки на основі власного досвіду й на світ дивимося через власні окуляри. Але це не завжди об’єктивно і правдиво, адже це лише наш суб’єктивний погляд. Наше життя залежать від того, яким ми бачимо навколишній світ і своє місце в ньому: вважаємо себе жертвою чи борцем, розглядаємо новий досвід як небезпеку чи можливість, віримо в те, що можна стати сміливіше чи продовжуємо боятися.
Сприймайте своє життя спокійно. У кожного є внутрішні орієнтири, які допомагають, але деякі моменти тільки шкодять. Ви, напевно, зустрічали тих, хто міркує так: «Кожна людина егоїст і думає тільки про себе». Ці люди дивляться на світ крізь темну лінзу й підозрюють інших у поганих намірах, звертають увагу на промахи та помилки. Це не допомагає в житті.
На щастя, такі сценарії можна змінити. Звикли сумніватися у своїх здібностях? Спробуйте поглянути на ситуацію очима близького друга. Це допоможе впоратися зі стресом і зробити необхідний крок. Це не означає, що потрібно ігнорувати реальні проблеми.
Суть стратегії — в емоційній регуляції: не застрявати в думках про те, що все йде не так, і не кидати через це свої наміри. Замість «Я не можу» спробуйте сказати: «Принаймні, я готовий спробувати». Фразу «Це занадто важко для мене» змініть на «Мені потрібно просуватися поступово, щоби впоратися з цим».
Зміна негативних установок досить скоро призведе до того, що ви почнете відчувати внутрішню силу та більше позитивних емоцій і оптимізму, а це підвищить вашу емоційну витривалість.
Змініть оточення
Щоб навчитися сміливості, потрібна підтримка однодумців та їх допомога у важких ситуаціях. Коли негативні сценарії гальмують нас, не дають рухатися вперед, корисно поспілкуватися з тими, хто особисто пройшов (чи проходить) схожий шлях, щоб зрозуміти що саме завело нас у глухий кут і як звідти вийти.
Як сформувати таке оточення?
Уважно проаналізуйте нинішні відносини: з ким просто зручно і звично, а хто розділяє ваші цінності та прагне впоратися зі страхами? У відносинах, побудованих на зручності, немає нічого поганого, але дружба, що ґрунтується на спільних цінностях, дає підтримку, необхідну на шляху до великої мети.
Адже вони допоможуть вам побачити, коли ви повертаєтеся до старих моделей поведінки, які є наслідком страху й нагадають про велику ціль — стати сміливішими й емоційно витривалішими.
Важливо:
Щоб перестати боятись і почати жити, треба, перш за все, усвідомити, що страх не є об’єктивною реальністю. Ви маєте все необхідне, щоб справитися з більшістю викликів. Якщо це важко зробити самостійно, звертайтесь за допомогою до психолога.
Інші статті:
Мене звати Юлія Шершук. Я психолог, консультант у методі когнітивно-поведінкової терапії. Мій профіль: самооцінка, професійне та емоційне вигорання, кризи та життєві труднощі. Сподіваюсь, у статті ви знайшли відповіді на ваші питання, якщо ні — подивіться додатково інші матеріали.
Якщо вам самостійно не вдається справитись із проблемами й потрібна допомога чи підтримка психолога, запишіться на консультацію, я точно зможу вам допомогти.
